ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СТРАХОВИЙ БУДИНОК»

Примітки до фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2017 року

1. Інформація про Товариство

 

ПРИВАТНЕ  АКЦІОНЕРНЕ  ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СТРАХОВИЙ БУДИНОК» (надалі по тексту – «Товариство або Компанія») зареєстровано 14.07.1995 року.

Повне найменування: ПРИВАТНЕ  АКЦІОНЕРНЕ  ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СТРАХОВИЙ БУДИНОК»

Скорочене найменування:  ПРАТ «СК «СТРАХОВИЙ БУДИНОК».

Код за ЄДРПОУ: 23364325

Місцезнаходження:  49000, м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, буд. 16, офіс 70.

Метою створення Товариства є обслуговування  фізичних і юридичних осіб незалежно від їх державної належності та форм власності на ринку страхових послуг,  підвищення якості та збільшення обсягів надання страхових послуг, створення сприятливих умов для розвитку економіки України, здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, покращення добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

Товариство здійснює свою діяльність з урахуванням інтересів Товариства, клієнтів та сприяє економічному розвитку та зміцненню страхової системи.

 

Товариство в установленому порядку отримала ліцензії на здійснення страхової діяльності, які видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а саме:

N з/п	Номер ліцензії	Вид страхування	Строк дії ліцензії
1	АД №039968	Страхування від нещасних випадків	з 12.06.2008р. безстроковий
2	АД № 039965	Медичне страхування (безперервне страхування здоров’я)	з 12.06.2008р. безстроковий
3	АД № 039961	Страхування здоров’я на випадок хвороби	з 12.06.2008р. безстроковий
4	АД № 039967	Страхування наземного транспорту (крім залізничного)	з 12.06.2008р. безстроковий
5	АД № 039971	Страхування вантажів та багажу (вантажобагажу)	з 12.06.2008р. безстроковий
6	АД № 039958	Страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту)	з 12.06.2008р. безстроковий
7	АД № 039957	Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ	з 12.06.2008р. безстроковий
8	АД № 039964	Страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 7-12)	з 12.06.2008р. безстроковий
9	АД № 039960	Страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)	з 12.06.2008р. безстроковий
10	АД № 039956	Страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12 — 14 цієї статті)	з 12.06.2008р. безстроковий
11	АД № 039963	Страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту)	з 12.06.2008р. безстроковий
12	АД № 039962	Страхування інвестицій	з 12.06.2008р. безстроковий
13	АД № 039970	Страхування фінансових ризиків	з 12.06.2008р. безстроковий
14	АД № 039969	Страхування судових витрат	з 12.06.2008р. безстроковий
15	АД № 039959	Страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій	з 12.06.2008р. безстроковий
16	АД № 039966	Страхування медичних витрат	з 12.06.2008р. безстроковий
17	АЕ № 284278	Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті	з 17.12.2013р. безстроковий
18	АЕ № 284279	Страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів	з 17.12.2013р. безстроковий
19	АЕ № 293796	Страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса	з 20.10.2014р. безстроковий
20	АЕ № 198607	Страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування	з 31.01.2013р. безстроковий

 

Кількість працівників станом на 31 грудня 2017 р. та 31 грудня 2016 р. складала 7 та 7 осіб, відповідно.

Акціонерами Товариства є 12 фізичних осіб відповідно до даних реєстру акціонерів.

2. Загальна основа формування фінансової звітності

2.1. Рішення про затвердження фінансової звітності

Річна фінансова звітність затверджена до випуску Наглядовою Радою Товариства 07 лютого 2018 року. Дата затвердження фінансової звітності – це дата складання повного комплекту фінансової звітності (включаючи примітки), засвідченої підписами осіб, наділених владними повноваженнями, які підтверджують, що вони несуть відповідальність за цю фінансову звітність.

2.2. Достовірне подання та відповідність МСФЗ

Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2017 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 01 січня 2017 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 01 січня 2017 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

2.3. МСФЗ, які прийняті, але ще не набули чинності

Нижче стисло наведені стандарти та роз’яснення, які були випущені, але ще не вступили в дію на момент складання фінансової звітності. Компанія розглядає та має намір застосувати ці стандарти.

У липні 2014р. вийшла нова редакція МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти», яка замінює МСФО (IАS) 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» та всі попередні редакції МСФО (IFRS) 9.  МСФО (IFRS) 9 об`єднує три частини проекту по обліку фінансових інструментів: класифікація та оцінка, знецінення та облік хеджування. МСФО (IFRS) 9 набуває чинності у відношенні річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2018 р. або після цієї дати, при цьому допускається дострокове застосування. За виключенням обліку хеджування стандарт застосовується ретроспективно, але представлення  порівняльної інформації не є обов’язковим. Вимоги щодо обліку хеджування, головним чином застосовуються перспективно, за деякими виключеннями. Наразі Товариство оцінює вплив цього нового стандарту на його фінансову звітність. Попередні висновки щодо такого оцінювання свідчать про необхідність впровадження більш ретельного підходу до визначення справедливої вартості фінансових активів.

 

МСФЗ (IFRS) 15 «Виручка за договорами з покупцями»

МСФЗ (IFRS) 15 був випущений в травні 2014 року і передбачає модель, що включає п’ять етапів, яка буде застосовуватися щодо виручки за договорами з покупцями. Згідно стандарту виручка визнається в сумі, що відображає відшкодування, право на яке організація очікує отримати в обмін на передачу товарів або послуг покупцю.

Новий стандарт по виручці замінить всі існуючі вимоги МСФЗ по визнанню виручки. Після того, як Рада з МСФЗ закінчила роботу над поправками до цього стандарту у квітні 2016 року, дату набрання чинності цього стандарту застосовується для річних періодів, починаючи 1 січня 2018 року, або після цієї дати. Стандарт буде вимагає повне ретроспективне застосування або модифіковане ретроспективне застосування, при цьому допускається дострокове застосування.

Цей новий стандарт вводить основний принцип визнання виручки за ціною операції у випадку передачі товарів чи послуг замовнику. Окремі партії товарів чи пакети послуг, які чітко ідентифіковані, повинні визнаватись окремо, а будь-які знижки та ретроспективні знижки з ціни контракту, як правило, мають відноситись на окремі елементи. Якщо сума винагороди з будь-яких причин варіюється, слід визнавати мінімальні суми за умови відсутності значного ризику перегляду. Витрати, понесені у зв’язку з гарантіями за контрактами із клієнтами, необхідно капіталізувати та амортизувати протягом періоду надходження вигод від контракту.

Наразі Товариство продовжує оцінювати вплив цього стандарту на фінансову звітність. Попередні оцінки свідчать про незначний характер витрат за гарантіями за контрактами із клієнтами та відносно невеликій термін надходження вигід від контрактів. Товариство планує розпочати застосування нового стандарту з необхідної дати набрання чинності. Передбачається незначний вплив цього стандарту на фінансову звітність.

 

Поправки до МСФЗ (IFRS) 10 та МСБО (IAS) 28 «Продаж або внесок активів в угодах між інвестором і його залежною організацією або спільним підприємством»

Поправки, які прийнято Радою з у вересні 2014 року, розглядають протиріччя між МСФЗ (IFRS) 10 та МСБО (IAS) 28, у частині обліку втрати контролю над дочірньою організацією, яка продається залежній організації або спільному підприємству або вносяться до них. Зміни роз’яснюють, що прибуток або збиток, які виникають в результаті продажу або внеску активів, що представляють собою бізнес згідно з визначенням в МСФЗ (IFRS) 3, в угоді між інвестором і його залежною організацією або спільним підприємством, визнаються в повному обсязі. Однак прибуток або збиток, які виникають в результаті продажу або внеску активів, що не представляють собою бізнес, визнаються лише в межах часток участі, наявних у інших, ніж організація інвесторів у залежній організації чи спільному підприємстві. Дані зміни застосовуються перспективно. Допускається дострокове застосування.

У грудні 2015 року Рада по МСФЗ відклала запровадження даних поправок до завершення свого дослідницького проекту за методом дольової участі. Дата набрання чинності перенесена на невизначений термін. Очікується, що дані поправки не вплинуть на фінансову звітність Товариства.

МСФЗ (IFRS) 16  «Оренда»

Стандарт був випущений у початковій редакції в січні 2016 року та повинен замінити МСБО (ІАS) 17  «Оренда», роз’яснення КРМФО (IFRІС) 4 «Визначення наявності в угодах ознак оренди», роз’яснення ПКР (SIC) 15 «Операційна оренда-стимули» та роз’яснення ПКР (SIC) 27 «Визначення сутності операцій, які мають юридичну форму оренди». МСФЗ (IFRS) 16   встановлює принципи визнання, оцінки, представлення та розкриття інформації про оренду та вимагає, щоб орендатори відображали всі договори оренди з використанням єдиної моделі обліку в балансі,аналогічно порядку обліку, передбаченому МСБО (ІАS) 17 для фінансової оренди. Стандарт передбачає два звільнення від визнання для орендаторів – у відношенні оренди активів з низькою вартістю (наприклад персональних комп’ютерів)  та короткострокової оренди (тобто оренди зі строком не більше 12 місяців). На дату початку оренди орендатор буде визнавати зобов’язання у відношенні орендних платежів (тобто зобов’язання по оренді), а також актив, який представляє право користування базовим активом впродовж терміну оренди(тобто актив у формі права користування). Орендатори зобов’язані будуть визнавати відсотковий дохід із зобов’язань по оренді окремо від витрат по амортизації активу у формі права користування. Орендатори також повинні будуть переоцінювати зобов’язання по оренді при настанні  визначеної події (наприклад зміни строків оренди, зміни майбутніх орендних платежів в результаті зміни індексу або ставки, які використовуються для визначення таких платежів). В більшості випадків орендатор буде враховувати суми переоцінки зобов’язань по оренді в якості корегування активу в формі права користування.

Порядок обліку для орендодавця у відповідності до МСФЗ (IFRS) 16 практично не змінюється у порівняння з діючими вимогами МСБО (IАS) 17. Орендодавці будуть продовжувати класифікувати оренду, використовуючи ті ж самі принципи класифікації, що існують в МСБО (IАS) 17, відокремлюючи два різновиди оренди: операційну та фінансову.

Крім цього, МСФЗ (IFRS) 16 вимагає від орендодавців та орендарів розкриття більшого обсягу інформації у порівняння МСБО (IАS) 17.

МСФЗ (IFRS) 16   набуває чинності у відношенні для річних періодів, які починаються з 1 січня 2019 року або пізніше цієї дати. Допускається дострокове застосування, але не раніше застосування суб’єктом господарювання МСФЗ (IFRS) 15. Орендатор може застосувати цей стандарт з використанням ретроспективного підходу або модифікованого ретроспективного підходу. Перехідні положення стандарту передбачають окремі звільнення. Товариство планує розпочати застосування нового стандарту з необхідної дати набрання чинності та оцінює можливий його вплив на  свою фінансову звітність.

Поправки до  МСФЗ (IFRS) 2  «Класифікація та оцінка операцій по виплатам на основі акцій»

Рада по МСФЗ у червні 2016 року випустила поправки до МСФЗ (IFRS) 2 «Виплата на основі акцій», в яких розглядаються три основних аспекти:

— вплив умов переходу прав на оцінку операцій по виплатам на основі акцій з розрахунком грошовими коштами;

— класифікація операцій по виплатам на основі акцій з умовою розрахунків на нетто-основі для зобов`язань по податку, утримуваному у джерела;

— облік змін умов операцій по виплатам на основі акцій, в результаті якого операція перестає класифікуватися як операція з розрахунками грошовими коштами та починає класифікуватися як операція з розрахунками пайовими інструментами. При прийнятті поправок суб’єкти господарювання не повинні перераховувати інформацію за попередні періоди, однак допускається ретроспективне застосування, при умові застосування поправок у відношенні всіх трьох аспектів та врахуванні інших критеріїв. Поправки вступають в дію для річних періодів, що починаються 1 січня 2018 року або пізніше цієї дати. Допускається дострокове застосування.

На даний час Товариство оцінює можливий вплив даних поправок на свою фінансову звітність. Попереднє оцінювання не виявило ознак значного впливу.

 

МСФЗ (IFRS) 17  «Договори страхування»

У травні 2017 року Рада по МСФЗ випустила у первісній редакції  цей стандарт для договорів страхування, який розглядає  питання визнання та оцінки, представлення фінансової звітності та розкриття інформації. Коли цей стандарт почне діяти то він повинен замінити МСФЗ (IFRS) 4 «Страхуві контракти», який було випущено у 2005 році. МСФЗ (IFRS) 17 набуває чинності для  річних періодів, починаючи з 1 січня 2021 року або після цієї дати.

Попереднє оцінювання стандарту не виявило ознак значного впливу на фінансову звітність Товариства.

 

 

 

«Щорічні удосконалення МСФО, період 2014 – 2016рр.»

У грудні 2016 року Рада з МСФЗ випустила «Щорічні удосконалення МСФЗ, період 2014 року — 2016 рр.». В тому числі Поправки до МСФЗ (IFRS) 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», які скасовують дію деяких короткострокових звільнень, і поправки до МСФЗ (IАS) 28 «Інвестиції в асоційовані організації та спільні підприємства», в яких роз’яснюється рішення оцінювати інвестиції в асоційовану організацію або спільне підприємство за справедливою вартістю через прибуток або збиток відповідно до МСФЗ (IFRS) 9, вступають в силу для річних періодів, що починаються 1 січня 2018 року або після цієї дати.

Попереднє оцінювання стандарту не виявило ознак його впливу на фінансову звітність Товариства.

2.4. Валюта подання звітності та функціональна валюта, ступінь округлення

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч.

2.5. Припущення про безперервність діяльності

Фінансова звітність була підготовлена виходячи з припущення, що Товариство буде продовжувати свою діяльність як діюче підприємство впродовж найближчих 12 місяців, що передбачає реалізацію активів та погашення зобов’язань у ході звичайної діяльності.

Керівництво підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшого безперервного функціонування незважаючи на те що у звітному та минулому періодах Товариство зазнало чистих збитків у сумі 1955 тис. грн. та 19484 тис. грн. відповідно.

Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Товариство не могло продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.

2.6. Звітний період фінансової звітності

Звітним періодом, за який формується фінансова звітність, вважається календарний рік, тобто період з 01 січня по 31 грудня 2017 року.

3. Суттєві положення облікової політики

3.1. Основа (або основи) оцінки, застосована при складанні фінансової звітності

Компанія використовує оцінки і робить припущення, які впливають на суми активів та зобов’язань, що відображаються у фінансовій звітності протягом наступного фінансового року. Оцінки та судження постійно аналізуються і ґрунтуються на минулому досвіді керівництва та інших факторах, включаючи очікування майбутніх подій, які при існуючих обставинах вважаються обґрунтованими. При застосуванні принципів бухгалтерського обліку, крім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні судження. При визначенні суми резервів Компанія враховує попередній досвід і минулі виплати на покриття збитків та існуючі суми невиплачених відшкодувань. Крім того, судові рішення, економічні умови і громадська думка можуть впливати на суму остаточних витрат на врегулювання, отже, на оцінку резервів Компанії.

Допущення і оцінні значення Компанії засновані на вихідних даних, які воно мала в своєму розпорядженні на момент підготовки фінансової звітності. Проте поточні обставини і допущення відносно майбутнього можуть змінюватися зважаючи на ринкові зміни або непідконтрольних Компанії обставини. Такі зміни відображаються в допущеннях у міру того, як вони відбуваються.

 

3.2. Загальні положення щодо облікових політик

3.2.1. Основа формування облікових політик

Облікові політики — конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим.

Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

3.2.2. Інформація про зміни в облікових політиках

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

3.2.3. Форма та назви фінансових звітів

Перелік та назви форм фінансової звітності Товариства відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

3.2.4. Методи подання інформації у фінансових звітах

Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі «функції витрат» або «собівартості реалізації», згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність.

Звіт грошових коштів Компанії за звітний період складено за вимогами МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» за прямим методом, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів на нетто-основі. У звіті відображено рух грошових коштів від операційної та неопераційної (інвестиційної та фінансової) діяльності.

Операційна діяльність — полягає в отриманні прибутку від звичайної діяльності, сума якого скоригована на амортизацію необоротних активів, курсову різницю, яка виникла при придбанні імпортної сировини, витрати на придбання оборотних активів, втрати на оплату праці персоналу, сплату податків, відрахування на соціальні заходи та інші витрати.

Інвестиційна діяльність — це придбання та продаж: необоротних активів, у тому числі активів віднесених до довгострокових, та поточних фінансових інвестицій, інших вкладень, що не розглядаються як грошові еквіваленти, отримані відсотки та дивіденди.

Фінансова діяльність — це надходження чи використання коштів, що мали місце в результаті емісії цінних паперів, викупу власних акцій, виплата дивідендів, погашення зобов’язань за борговими цінними паперами, отримання та погашення позик.

3.3. Облікові політики щодо фінансових інструментів

3.3.1. Визнання та оцінка фінансових інструментів

Класифікація. Віднесення фінансових інструментів до тієї чи іншої категорії залежить від їх особливостей та мети придбання, і відбувається в момент їх прийняття до обліку.

Фінансові інструменти розподіляються за такими обліковими категоріями:

1) позики та дебіторська заборгованість;

2) фінансові активи, утримувані до погашення;

3) фінансові активи за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат (прибутки або збитки);

4) фінансові активи, доступні для продажу.

Категорія «позики та дебіторська заборгованість» представляє собою непохідні фінансові активи, які не котируються на активному ринку з фіксованими або обумовленими платежами, за винятком тих, які Компанія має намір реалізувати в найближчому майбутньому.

Категорія «інвестиції, утримувані до погашення» — це непохідні фінансові активи з фіксованими або обумовленими платежами та фіксованим строком погашення, щодо яких у керівництва Компанії є намір і можливість утримувати їх до строку погашення.

Категорія «фінансові активи за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат» має дві підкатегорії:

а) активи, віднесені до цієї категорії при початковому визнанні;

б) фінансові активи, утримувані для торгівлі.

Первісне визнання. Залежно від класифікації фінансові інструменти обліковуються за справедливою вартістю або амортизованою вартістю. Справедлива вартість — це сума, на яку можна обміняти актив або за допомогою якої можна врегулювати зобов’язання під час здійснення угоди на загальних умовах між добре обізнаними, незалежними сторонами, які діють на добровільній основі. Справедлива вартість являє собою поточну ціну попиту для фінансових активів та ціну пропозиції для фінансових зобов’язань, що котуються на активному ринку. У відношенні активів і зобов’язань із взаємно компенсуючим ринковим ризиком Компанія може використовувати середні ринкові ціни для визначення справедливої вартості позицій зі взаємно компенсуючими ризиками та застосовувати до чистої відкритої позиції відповідну ціну попиту або ціну пропозиції.

Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо котирування є вільно та регулярно доступними на фондовій біржі чи в іншій організації, і ці ціни відображають дійсні і регулярні ринкові операції, що здійснюються на загальних підставах.

Для визначення справедливої вартості фінансових інструментів, за якими відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методи оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, модель, заснована на даних останніх угод, здійснених між непов’язаними сторонами, або аналіз фінансової інформації про об’єкти інвестування.

Фінансові інструменти, що відображаються за справедливою вартістю з віднесенням змін на рахунок прибутків і збитків, спочатку відображаються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові активи та фінансові зобов’язання спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс понесені витрати по угоді. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток враховується в момент первісного визнання тільки в тому випадку, якщо між справедливою вартістю та ціною угоди існує різниця, яка може бути підтверджена іншими спостережуваними в даний момент на ринку угодами з аналогічним фінансовим інструментом або оціночним методом, в якому в якості вхідних змінних використовуються виключно фактичні дані ринків. Купівля або продаж фінансових активів, передача яких передбачається у строки, встановлені законодавчо або правилами даного ринку (купівля і продаж на стандартних умовах), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Компанія прийняла на себе зобов’язання передати фінансовий актив. Всі інші операції з придбання визнаються, коли компанія стає стороною договору щодо даного фінансового інструменту.

Облік фінансових активів за методом участі у капіталі. Метод участі в капіталі – це метод обліку, згідно з яким інвестиція Компанії первісно визнається за собівартістю, а потім коригується відповідно до зміни частки Компанії, як інвестора в чистих активах об’єкта інвестування після придбання. Прибуток або збиток інвестора включає частку інвестора в прибутку чи збитку об’єкта інвестування.

Припинення визнання. Компанія припиняє визнавати фінансові активи

• коли ці активи погашені або права на грошові потоки, пов’язані з цими активами, минули, або

2) Компанія передала права на грошові потоки від фінансових активів або уклала угоду про передачу і при цьому також передала всі істотні ризики і вигоди, пов’язані з володінням цими активами, або не передала їх і не зберегла всі істотні ризики і вигоди, пов’язані з володінням цими активами, але втратила право контролю щодо даних активів. Контроль зберігається, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов’язаній третій стороні без необхідності накладення додаткових обмежень на продаж.

Визнання фінансового зобов’язання припиняється у разі погашення, анулювання або закінчення терміну погашення відповідного зобов’язання. При заміні одного існуючого фінансового зобов’язання іншим зобов’язанням перед тим самим кредитором на суттєво відмінних умовах або у разі внесення істотних змін до умов існуючого зобов’язання, визнання первісного зобов’язання припиняється, а нове зобов’язання відображається в обліку з визнанням різниці в балансовій вартості зобов’язань у звіті про фінансові результати.

 

3.3.2. Грошові кошти та їх еквіваленти

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.

Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж один рік з дати придбання.

Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.

Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта.

Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

 

3.3.3. Дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість визнається в разі виникнення юридичного права на отримання платежу згідно з договором. У складі дебіторської заборгованості Товариство відображає такі активи:

— торгова дебіторська заборгованість;

— інша дебіторська заборгованість.

Товариство згортає суми авансів, отриманих від клієнтів, з сумами дебіторської заборгованості, якщо ці суми виникли в рамках одного договору і в майбутньому висока ймовірність провести взаємозалік даних сум.

Дебіторська заборгованість з основної діяльності та інша дебіторська заборгованість обліковуються за амортизованою вартістю, розрахованої з використанням методу ефективної ставки відсотка.

Аванси видані Товариством відображаються у звітності за первісною вартістю за вирахуванням резерву під знецінення. Аванси видані класифікуються як довгострокові, якщо очікуваний термін отримання товарів або послуг, що належать до них, перевищує один рік або якщо аванси відносяться до активу, який буде відображений в обліку як необоротні при первісному визнанні. Попередня оплата послуг включається до витрат періоду або у вартість активів у міру отримання цих послуг. Якщо є ознака того, що активи, товари або послуги, пов’язані з авансами виданими, не будуть отримані, балансова вартість авансів виданих підлягає зменшенню, і відповідний збиток від знецінення відображається у прибутку або збитку за рік у складі рядка «інші операційні витрати» .

3.3.4.  Зобов’язання

Поточні зобов’язання – це зобов’язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:

• Товариство сподівається погасити зобов’язання або зобов’язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
• Товариство не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.

Поточні зобов’язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов’язань.

Зобов`язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод в майбутньому внаслідок його погашення. Кредиторська заборгованість нараховується, коли контрагент виконав свої зобов’язання за договором.

Аванси, отримані від клієнтів, спочатку обліковуються за справедливою вартістю, а згодом відображаються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка.

3.3.5. Згортання фінансових активів та зобов’язань

Фінансові активи та зобов’язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов’язання одночасно.

3.4. Облікові політики щодо основних засобів та нематеріальних активів

3.4.1. Визнання та оцінка основних засобів

Товариство визнає матеріальний об’єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість складала  6000 грн.

Основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу.

3.4.2. Подальші витрати

Товариство не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об’єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об’єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

3.4.3. Амортизація основних засобів

Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом з використанням таких щорічних норм:

Група основних засобів	Років
Оргтехніка	5
Меблі	5

Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

3.4.4. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу з використанням щорічної норми 33%. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав.

Для обліку нематеріальних активів Товариство використовує МСБО 38 «Нематеріальні активи».

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Ліквідаційна вартість нематеріального активу – попередньо оцінена сума, що її суб’єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якби вік і стан активу були такими, які очікуються по закінченні строку його корисної експлуатації.

Балансова вартість – сума, за якою актив визнають у звіті про фінансовий стан після вирахування будь-якої накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення його корисності.

Можливість ідентифікації

Нематеріальний  актив як актив є ідентифікованим, якщо він: a) може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від суб’єкта господарювання і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов’язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов’язанням, незалежно від того, чи має суб’єкт господарювання намір зробити це, або б) виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб’єкта господарювання або ж від інших прав та зобов’язань.

Визнання та оцінка

Для визнання статті як нематеріального активу Товариство має довести, що стаття відповідає: a) визначенню нематеріального активу ; та б) критеріям визнання.

Критерії визнання

Товариство визнає нематеріальний актив, якщо і тільки якщо: a) є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до Товариства; та б) собівартість активу можна достовірно оцінити.

Товариство оцінює ймовірність очікуваних майбутніх економічних вигід, використовуючи припущення, які можна обґрунтувати і підтвердити.Ці припущення відображають найкращу оцінку управлінським персоналом сукупності економічних умов, які існуватимуть протягом строку корисної експлуатації активу.

Щоб оцінити ступінь визначеності, властивий надходженню майбутніх економічних вигід, що відносяться до використання активу, Товариство застосовує судження, зроблене на основі свідчень, наявних на час первісного визнання, надаючи перевагу зовнішнім свідченням.

Нематеріальний актив слід первісно оцінювати за собівартістю.

Собівартість – сума сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для отримання активу на час його придбання або створення або (якщо прийнятно) сума, що відноситься на цей актив при первісному визнанні згідно з конкретними вимогами інших МСФЗ.

Окреме придбання

Витрати на придбання окремо придбаного нематеріального активу містять: a) ціну його придбання, включаючи ввізне мито та невідшкодовувані податки на придбання після вирахування торгівельних та інших знижок; та б) будь-які витрати, які можна прямо віднести до підготовки цього активу для використання за призначенням.

Безпосередньо пов’язані витрати — це: a) витрати на виплати працівникам (як визначено в МСБО 19 «Виплати працівникам»), які виникають безпосередньо від приведення активу до робочого стану; б) гонорари спеціалістам, виплачені безпосередньо в результаті приведення активу до робочого стану; та в) витрати на перевірку відповідного функціонування такого активу.

Видатки, які не є складовою собівартості нематеріального активу: a) витрати на введення нового продукту чи послуги (включаючи витрати на діяльність з рекламування та стимулювання продажу); б) витрати на ведення бізнесу в новому місці розташування або з новою категорією клієнтів (включаючи витрати на підготовку персоналу); та в) адміністративні та інші загальні накладні витрати.

Визнання витрат у балансовій вартості нематеріального активу припиняється, коли актив приведено у стан, необхідний для його експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом.Таким чином, витрати, понесені під час використання або переміщення нематеріального активу, не включаються до балансової вартості цього активу.

Визнання витрат

Видатки на нематеріальний актив визнаються  як витрати на момент їхнього понесення за винятком випадків, коли: a) вони становлять частину собівартості нематеріального активу, який відповідає критеріям визнання, або б) цей об’єкт був придбаний при об’єднанні бізнесу і його не можна визнати як нематеріальний актив. У цьому випадку він складає частину суми, визнаної як гудвіл на дату придбання (див. МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу»).

Минулі витрати, які не слід визнавати як актив

Видатки на нематеріальний актив, що їх первісно визнано як витрати, не слід визнавати як частину собівартості нематеріального активу на пізнішу дату.

Оцінка після визнання

Для своєї облікової політики Товариство обирає модель переоцінки.

Модель переоцінки

Після первісного визнання нематеріальний актив відображається за переоціненою сумою, яка є справедливою вартістю на дату переоцінки.

Строк корисної експлуатації

Товариство має розглядати нематеріальний актив як такий, що має невизначений строк корисної експлуатації, якщо немає передбачуваного обмеження періоду, протягом якого такий актив буде (за очікуванням) генерувати надходження чистих грошових потоків до Товариства.

Визначаючи строк корисної експлуатації нематеріального активу, Товариство враховує, зокрема наступні чинники: a) очікуване використання активу товариством та спроможність іншої групи управлінського персоналу ефективно управляти активом; б) життєві цикли типових продуктів для активу та відкриту інформацію щодо оцінок строків корисної експлуатації подібних активів, що їх використовують у подібний спосіб; в) технічний, технологічний, комерційний та інші види зносу; г) стабільність галузі, в якій функціонує актив, та зміни ринкового попиту на обсяг продуктів чи послуг від цього активу; ґ) очікувані дії конкурентів або потенційних конкурентів; д) рівень видатків на обслуговування, необхідного для отримання очікуваних майбутніх економічних вигід від активу, та здатність і намір суб’єкта господарювання досягти такого рівня; е) період контролю над активом та юридичні або подібні до них обмеження використання активу, такі як дати закінчення строку пов’язаних з ним угод про оренду; та є) залежність строку корисної експлуатації активу від строку корисної експлуатації інших активів суб’єкта господарювання.

Строк корисної експлуатації нематеріального активу, який походить від договірних чи інших юридичних прав, не повинен перевищувати період чинності договірних або інших юридичних прав, але може бути коротшим від терміну їх чинності залежно від періоду, протягом якого суб’єкт господарювання очікує використовувати цей актив.Якщо договірні або інші юридичні права надаються на обмежений строк, який може бути подовженим, строк корисної експлуатації нематеріального активу має включати такі періоди (період) поновлення, тільки якщо є свідчення, які підтверджують можливість поновлення суб’єктом господарювання без суттєвих витрат. Строк корисної експлуатації викупленого права, визнаного як нематеріальний актив при об’єднанні бізнесу, є залишковим договірним періодом контракту, в якому право було надано, та не повинен охоплювати періоди поновлення.

Строк корисної експлуатації нематеріального активу, який не амортизується, слід переоцінювати в кожному періоді, щоби визначати, чи продовжують і надалі події та обставини підтверджувати оцінку невизначеного строку корисної експлуатації цього активу. Якщо вони не підтверджують її, зміну в оцінці строку корисної експлуатації цього активу з невизначеного на визначений слід обліковувати як зміну в облікових оцінках відповідно до МСБО 8.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації

Згідно з МСБО 36 «Зменшення корисності активів», Товариство перевіряє зменшення корисності нематеріального активу з невизначеним строком корисної експлуатації шляхом порівняння суми його очікуваного відшкодування з його балансовою вартістю: a) щорічно, та б) кожного разу, коли є ознака можливого зменшення корисності нематеріального активу.

Ліквідація та вибуття

Визнання нематеріального активу припиняється: a) в разі його вибуття, або б) якщо від його використання або вибуття не очікується майбутні економічні вигоди.

Прибуток або збиток, що виникає від припинення визнання нематеріального активу, визначається як різниця між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) та балансовою вартістю активу.

3.4.5. Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

3.5. Облікові політики щодо непоточних активів, утримуваних для продажу

Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов’язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати.

3.6. Облікові політики щодо оренди

Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди.

3.7. Облікові політики щодо податку на прибуток

Витрати з податку на прибуток включають в себе податок на прибуток поточного періоду та відстрочений податок. Поточний та відстрочений податки на прибуток відображаються у складі прибутку або збитку за період, за винятком тієї їх частини, яка відноситься до угоди з об’єднання бізнесу або до операцій, визнаним безпосередньо у складі власного капіталу або в іншому сукупному прибутку.

Поточний податок на прибуток являє собою суму податку, що підлягає сплаті або отриманню стосовно оподатковуваного прибутку чи податкового збитку за рік, розрахованих на основі чинних або в основному введених в дію станом на звітну дату податкових ставок, а також всі коригування величини зобов’язання по сплаті податку на прибуток за минулі роки, який підлягає стягненню податковими органами або виплату їм.

Відкладений податок відображається методом балансових зобов’язань відносно тимчасових різниць, що виникають між балансовою вартістю активів і зобов’язань, яка визначається для цілей їх відображення у фінансовій звітності, та їх податковою базою. Відкладений податок не визнається щодо наступних тимчасових різниць: різниць, що виникають при первісному визнанні активів і зобов’язань в результаті здійснення угоди, яка не є угодою з об’єднання бізнесу, і яка не впливає ні на бухгалтерський, ні на оподатковуваний прибуток або збиток.

3.8. Облікові політики щодо інших активів та зобов’язань

3.8.1. Забезпечення

Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов’язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов’язання.

3.8.2. Виплати працівникам

Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов’язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток — під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

3.8.3. Пенсійні зобов’язання

Відповідно до українського законодавства, Товариство утримує внески із заробітної плати працівників до Пенсійного фонду. Поточні внески розраховуються як процентні відрахування із поточних нарахувань заробітної плати, так і витрати відображаються у періоді, в якому були надані працівниками послуги, що надають їм право на одержання внесків, та  зароблена відповідна заробітна плата.

3.9. Інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності

3.9.1 Доходи та витрати

Дохід — це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов’язаного з внесками учасників.

Витрати — це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів, або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам.

Величина доходу (виручки) від продажу товарів, робіт, послуг у ході звичайної фінансово- господарської діяльності оцінюється за справедливою вартістю отриманого, або такого, що підлягає отриманню, за мінусом повернень і всіх наданих знижок. Виручка від продажу товарів, робіт, послуг визнається за одночасного виконання наступних умов:

— всі істотні ризики і вигоди, які з права власності, переходять до Компанії до покупця (замовника);

—  Товариство не зберігає за собою ні подальших управлінських функцій в тій мірі, яка зазвичай асоціюється з правом власності, ні реального контролю над реалізованими

товарами, робами, послугами;

— сума виручки може бути надійно оцінена;

— існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з операцією;

— витрати, які були понесені або будуть понесені у зв’язку з операцією, можуть бути надійно оцінені.

Основними принципами бухгалтерського обліку доходів та витрат Товариства визначено нарахування, відповідність та обачність. Доходи (витрати), що сплачуються за результатами місяця нараховуються в останній робочий день місяця. Доходи (витрати) за роботами, послугами, що надаються поетапно, нараховуються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) робіт, послуг. Доходи (витрати) за послугами з обов’язковим результатом нараховуються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

Основною вимогою до фінансової звітності Товариства щодо доходів і витрат є відповідність отриманих (визнаних) доходів сплаченим (визнаним) витратам, які здійснюються з метою отримання таких доходів.

До складу фінансових доходів включаються процентні доходи по розміщеним депозитам в банках. Процентний дохід визнається у прибутку або збитку за період у момент виникнення. Щодо усіх фінансових інструментів, які оцінюються за амортизованою вартістю, і процентних фінансових активів, які класифікуються як такі, що доступні для продажу, процентний дохід або витрати визнаються з використанням методу ефективного відсотка. Процентний дохід включається до складу доходів від фінансування в звіті про сукупні прибутки та збитки.

До складу фінансових витрат включаються витрати на виплату відсотків за наданими кредитами і позиками, прибутки та збитки від дисконтування фінансових інструментів, а також чистий результат від торгівлі фінансовими інструментами. Чисті фінансові витрати відображаються у звіті про сукупні прибутки та збитки.

3.9.2. Умовні зобов’язання та активи.

Товариство не визнає умовні зобов’язання в звіті про фінансовий стан Товариства. Інформація про умовне зобов’язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

 

3.10.  Дивіденди.

Дивіденди акціонерам Товариства визнаються в момент, коли їхня виплата є юридично обґрунтованою.

 

3.11.   Договори страхування (страхові контракти).

В своїй діяльності, при розробці страхових договорів, Товариство керується вимогами Закону України «Про страхування» та  МСФЗ 4 «Страхові контракти», а також Правилами, розробленими щодо  кожного виду страхування відповідно  отриманих  ліцензій.

Відповідно до визначення МСФЗ 4, страховий контракт – це контракт, згідно з яким одна сторона (страховик) приймає значний страховий ризик іншої сторони (власника страхового поліса), погодившись надати компенсацію власникові страхового поліса, якщо визначена непевна майбутня подія (страховий випадок) негативно вплине на власника страхового поліса.

Страховий ризик — це ризик, який існує від початку та передається від власника страхового полісу (контракту) страховику. Страховик приймає на себе значний ризик від власника страхового полісу, якщо страховик є суб’єктом господарювання, відокремленим від власника страхового полісу.

Товариство оцінює значимість страхового ризику за кожним окремим контрактом.

 

3.12. Страхові резерви.

Відповідно до законодавства України і МСФЗ Товариство розраховує резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, та резерв збитків, які виникли, але не заявлені.

Розрахунок резерву незароблених премій здійснюється методом «1/4».

Резерв заявлених, але не виплачених збитків (reported but not settled claims reserve — RBNS), — оцінка обсягу зобов’язань страховика для здійснення виплат страхових сум (страхового відшкодування) за відомими вимогами страхувальників, включаючи витрати на врегулювання збитків (експертні, консультаційні та інші витрати, пов’язані з оцінкою розміру збитку), які не оплачені або оплачені не в повному обсязі на звітну дату та які виникли в зв’язку зі страховими подіями, що мали місце в звітному або попередніх періодах, та про факт настання яких страховика повідомлено відповідно до вимог законодавства України та/або умов договору.

Резерв збитків, які виникли, але не заявлені (incurred but not reported claims reserve — IBNR), — оцінка обсягу зобов’язань страховика для здійснення страхових виплат, включаючи витрати на врегулювання збитків, які виникли у зв’язку зі страховими випадками у звітному та попередніх періодах, про факт настання яких страховику не було заявлено на звітну дату в установленому законодавством України та/або договором порядку. Розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється за кожним видом страхування окремо. Величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені, визначається як сума резервів збитків, які виникли, але не заявлені, розрахованих за всіма видами страхування. Розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється із застосуванням актуарних методів для аналізу розвитку збитків у страхуванні.

Відповідно до вимог МСФЗ 4 «Страхові контракти» на кожну звітну дату керівництво Товариства здійснює оцінку адекватності страхових зобов’язань використовуючи для цього поточні оцінки майбутніх грошових потоків за страховими контрактами, і робить висновок щодо їх адекватності.

4. Основні припущення, оцінки та судження

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов’язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче.

4.1. Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ

Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, керівництво Товариства застосовує судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність:

• подає достовірно фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки Товариства;
• відображає економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму;
• є нейтральною, тобто вільною від упереджень;
• є повною в усіх суттєвих аспектах.

Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку:

• вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов’язані з ними питання;
• визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов’язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності.

Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам.

4.2. Судження щодо справедливої вартості активів

Оцінка справедливої вартості інвестицій ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості».

4.3. Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів

Керівництво Товариства вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що:

• вони з високим ступенем ймовірності зазнають змін з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також специфічних особливостей операцій; та
• вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним.

Якби керівництво Товариства використовувало інші припущення щодо відсоткових ставок, волатильності, курсів обміну валют, кредитного рейтингу контрагента, дати оферти і коригувань під час оцінки інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів у разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений у фінансовій звітності чистий прибуток та збиток.

Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість.

4.4. Судження щодо виявлення ознак знецінення активів

На кожну звітну дату Товариство проводить аналіз дебіторської заборгованості, іншої дебіторської заборгованості та інших фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Збиток від знецінення визнається виходячи з власного професійного судження керівництва за наявності об’єктивних даних, що свідчать про зменшення передбачуваних майбутніх грошових потоків за даним активом у результаті однієї або кількох подій, що відбулися після визнання фінансового активу.

4.5. Судження щодо податкової системи

            З моменту прийняття Податкового кодексу України у 2011 році, постійно приймаються зміни до нього, що змінюють (інколи кардинально) основні принципи оподаткування. Податкове, валютне та митне законодавство України часто змінюється, тому може тлумачитися по-різному. Відповідні органи можуть не погодитися з тлумаченням цього законодавства керівництвом у зв’язку з діяльністю Товариства та операціями в рамках цієї діяльності. Внаслідок цього може існувати значна невизначеність щодо забезпечення або тлумачення нового законодавства та нечіткі або відсутні правила його виконання. Податкові органи України можуть займати більш агресивну позицію у своєму тлумаченні законодавства та проведенні податкових перевірок, застосовуючи досить складний підхід. Ці фактори у поєднанні із зусиллями податкових органів, спрямованими на збільшення податкових надходжень у відповідь на зростання бюджетного тиску, можуть призвести до зростання рівня та частоти податкових перевірок, тому існує можливість, що операції та діяльність, які раніше не заперечувались, можуть бути оскаржені. У результаті можуть бути нараховані додаткові суттєві суми податків, штрафів та пені. Відповідні органи можуть проводити податкові перевірки у фінансових періодах протягом трьох календарних років після їх закінчення. За певних обставин перевірка може стосуватися довших періодів.

Українське податкове законодавство не містить чітких інструкцій з певних податкових питань. Іноді тлумачення Товариства таких невизначених податкових питань призводить до зменшення загальної податкової ставки. Як зазначено вище, таке тлумачення податкового законодавства може надзвичайно ретельно перевірятися. Наслідки таких перевірок з боку податкових органів не можуть бути оцінені з достатнім ступенем надійності, проте вони можуть бути суттєвими для фінансового стану та діяльності організації в цілому.

 

4.6. Судження щодо використання МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»

За значного рівня інфляції в державі, звітність про результати операційної діяльності та фінансовий стан у національній валюті, без її перерахунку, не є корисною. Тому виникає необхідність здійснення перерахунку показників фінансової звітності. У системі МСФЗ прийнятий стандарт для визначення порядку коригування форм фінансової звітності за функціонування та складання підприємством звітності в умовах гіперінфляції — МСФЗ 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», призначений для будь-якого підприємства, яке складає звітність у грошовій одиниці країни в умовах гіперінфляції. Не дозволяється подавати інформацію, яка підлягає висвітленню згідно з МСФЗ 29, у вигляді додатку до перерахованих фінансових звітів. Але, згідно з МСФЗ, необхідність здійснення перерахунку фінансових звітів за порядком, передбаченим цим стандартом, є питанням суджень.

Відповідно до пункту 3 МСБО 29 показником гіперінфляції є характеристики економічного середовища країни. Ці характеристики є кількісними і якісними.

Щодо аналізу кількісного фактору. Статистичні дані Міністерства статистики України свідчать, що кумулятивний рівень інфляції за останні три роки наближається але не перевищує 100%. Цей показник на кінець 2017 року становить 83,1%. При цьому, за попередні роки рівень інфляції складав: за 2015 рік – 43,3 %, за 2016 рік – 12,3 %, за 2017 рік – 13,7 %.

Аналіз якісних факторів пункту 3 МСБО 29 не дає аргументованих доказів того, що економіка України є гіперінфляційною, а саме:

— немає офіційно підтвердженої інформації, що основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті і що суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

— немає офіційно підтвердженої інформації і даних, що основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. За офіційними даними Нацбанку України схильність до заощаджень населення на цей час досі становить величину нижче нуля, тобто основна маса населення витрачає раніше заощаджені кошти;

— відсоткові ставки, реальна заробітна плата та ціни формуються ринком (тобто через попит та пропозицію) і не обов’язково індексуються згідно індексу інфляції. Індексації підлягає лише частка заробітної плати і лише при деяких умовах;

— немає офіційно підтвердженої інформації та спостереження, що продаж та придбання на умовах відстрочки платежу підприємствами здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду відстрочки платежу, навіть якщо цей строк є коротким.

До того ж МСБО 29 не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. Необхідність перераховувати показники фінансових звітів, згідно з цим Стандартом, є питанням судження управлінського персоналу підприємства.

Отже, здійснивши аналіз кількісного та якісних факторів, підприємство дійшло висновку щодо недостатності характеристик, які свідчать, що загальний стан економіки країни є гіперінфляційним.

Виходячи із професійного судження керівництва Товариства, щодо застосування МСФЗ 29, вважаємо недоцільним проводити перерахунку показників фінансової звітності. Судження базується на невизначеності позиції Міністерства фінансів України щодо методики перерахунку за МСФЗ та відсутності офіційно визнаної гіперінфляції в Україні.

 

4.7. Інші джерела невизначеності

 

Незважаючи на здійснення українським урядом низки стабілізаційних заходів, спрямованих на забезпечення ліквідності українських компаній, невизначеність щодо доступу до капіталу та вартості капіталу для Компанії та його контрагентів триває і надалі, що може негативно вплинути на фінансовий стан Компанії, результати її діяльності та перспективи розвитку.

Керівництво не може достовірно оцінити вплив на фінансовий стан Компанії будь-якого подальшого погіршення ситуації з ліквідністю на фінансових ринках та підвищення нестабільності на валютних ринках, фондових ринках та ринках капіталу. На думку керівництва, вживаються усі необхідні заходи для підтримки життєздатності та зростання господарської діяльності Компанії у поточних умовах.

 

 

 

 

 

 

5. Розкриття інформації щодо використання справедливої вартості

5.1. Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю

Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов’язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 39 та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.

Класи активів та зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю	Методики оцінювання	Метод оцінки (ринковий, дохідний, витратний)	Вихідні дані
Грошові кошти та їх еквіваленти	Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості	Ринковий	Офіційні курси НБУ
Депозити (крім депозитів до запитання)	Первісна оцінка депозиту здійснюється за його справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює його номінальній вартості. Подальша оцінка депозитів у національній валюті здійснюється за справедливою вартістю очікуваних грошових потоків	Дохідний (дисконтування грошових потоків)	Ставки за депозитами, ефективні ставки за депозитними договорами
Боргові цінні папери	Первісна оцінка боргових цінних паперів як фінансових активів здійснюється за справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка боргових цінних паперів здійснюється за справедливою вартістю.	Ринковий, дохідний	Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцінки, котирування аналогічних боргових цінних паперів, дисконтовані потоки грошових коштів
Інструменти капіталу	Первісна оцінка інструментів капіталу здійснюється за їх справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка інструментів капіталу здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки.	Ринковий, витратний	Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцінки, за відсутності визначеного біржового курсу на дату оцінки, використовується остання балансова вартість, ціни закриття біржового торгового дня
Дебіторська заборгованість	Первісна та подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.	Дохідний	Контрактні умови, ймовірність погашення, очікувані вхідні грошові потоки
Поточні зобов’язання	Первісна та подальша оцінка поточних зобов’язань здійснюється за вартістю погашення	Витратний	Контрактні умови, ймовірність погашення, очікувані вихідні грошові потоки

5.2. Рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать оцінки справедливої вартості

Класи активів та зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю	1 рівень(ті, що мають котирування, та спостережувані)		2 рівень(ті, що не мають котирувань, але спостережувані)		3 рівень(ті, що не мають котирувань і не є спостережуваними)		Усього
	2017	2016	2017	2016	2017	2016	2017	2016
Дата оцінки	31.12.17	31.12.16	31.12.17	31.12.16	31.12.17	31.12.16	31.12.16	31.12.14
Інвестиції доступні для продажу (поточні фінансові інвестиції)	–	–	–	–	–	–	–	–
Інвестиції доступні для продажу (векселі)	–	–	–	–	330273	330542	330273	330542
Інша поточна дебіторська заборгованість	–	–	–	–	9106	10442	9106	10442
Грошові кошти та їх еквіваленти	–	–	–	–	614	573	614	573
Векселі видані	–	–	–	–	–	–	–	–
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	–	–	–	–	39	34	39	34
Інша поточна кредиторська заборгованість	–	–	–	–	–	1	–	1

 

5.3. Рух активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням вихідних даних 3-го рівня ієрархії

Класи активів, оцінених за справедливою вартістю з використанням 3-го рівня ієрархії	Залишки станом на 31.12.2016 р.	Придбання (продажі), рекласифікація	Залишки станом на 31.12.2017 р.	Стаття (статті) у прибутку або збитку, у якій прибутки або збитки визнані
Інвестиції доступні для продажу (поточні фінансові інвестиції)	–	–	–	–
Інвестиції доступні для продажу (векселі)	330542	(269)	330273	–
Інша поточна дебіторська заборгованість	10442	(1336)	9106	–
Грошові кошти та їх еквіваленти	573	40	613	–
Векселі видані	–	–	–	–
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	34	5	39	–
Інша поточна кредиторська заборгованість	1	(1)	–	–

 

5.4. Інші розкриття, що вимагаються МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості»

Справедлива вартість фінансових інструментів в порівнянні з їх балансовою вартістю

Стаття	Балансова вартість		Справедлива вартість
	2017	2016	2017		2016
Інвестиції доступні для продажу (поточні фінансові інвестиції)	–	–	–		–
Інвестиції доступні для продажу (векселі)	330273	330542		330273		330542
Інша поточна дебіторська заборгованість	9106	10442		9106		10442
Грошові кошти та їх еквіваленти	614	573		614		573
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	39	34		39		34
Інша поточна кредиторська заборгованість	-	1		-		1

Справедлива вартість дебіторської та кредиторської заборгованості, а також інвестицій неможливо визначити достовірно, оскільки немає ринкового котирування цих активів.

Керівництво Товариства вважає, що наведені розкриття щодо застосування справедливої вартості є достатніми, і не вважає, що за межами фінансової звітності залишилась будь-яка суттєва інформація щодо застосування справедливої вартості, яка може бути корисною для користувачів фінансової звітності.

6. Розкриття інформації, що підтверджує статті подані у фінансових звітах

6.1. Реалізація доходи/витрати

Стаття	2017 р.	2016 р.
Чисті зароблені страхові премії	8618	1486
Премії підписані, валова сума	8332	1537
Премії, передані у перестрахування	-	-
Зміна резерву незароблених премій, валова сума	-286	51
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій	-	-
Чисті понесені збитки за страховими виплатами	70	43

6.2 Собівартість реалізованих послуг

Стаття	2017	2016
Витрати, пов’язані з укладанням та пролонгацією договорів страхування та перестрахування	4918	386
Витрати, пов’язані з врегулюванням страхових випадків	-	-
Інші витрати	-	-
ВСЬОГО	4918	386
Чисті понесені збитки за страховими виплатами	70	43

6.3. Інші операційні доходи/витрати

Стаття	2017	2016
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів	-	54
Зміна інших страхових резервів, валова сума	-	-
Інші операційні доходи	68	15
Адміністративні витрати	3716	1214
Інші операційні витрати	1734	14066

6.4. Фінансові доходи/витрати

Стаття	2017	2016
Інші фінансові доходи	5	2
Інші витрати	-	54
6.5. Адміністративні витрати
Стаття	2017	2016
Витрати на оплату праці	248	165
Відрахування на соціальні заходи	55	34
Матеріальні затрати	2	7
Амортизація основних засобів і нематеріальних активів	29	19
Інші операційні витрати:	-	15440
Реклама, маркетинг, дослідження ринку	2516	52
Орендна плата  та комунальні витрати, охорона приміщень	466	328
Послуги зв’язку	35	42
Інформаційно-консультаційні послуги	58	52
Членство в СРО	27	27
Витрати на асістанс	149	119
Витрати на розробку та просування сайту	72	310
Знецінення цінних паперів, обіг яких зупинено	1705	14252
Аудит, Зберігач, комунальні витрати, публікація інформації, юридичні послуги, тощо	88	258
Всього адміністративних витрат	5450	15665

 

6.6. Розкриття статей звіту про фінансовий стан

Стаття звіту	Віднесено до статті	2017р.	2016р.
Інша поточна дебіторська заборгованість	Заборгованість за ЦП	9106	10442
Інші поточні зобов’язання	За товари, роботи, послуги	39	34

 

6.7. Розкриття статей звіту про фінансові результати

Стаття звіту	Віднесено до статті	2017р.	2016р.
Інші операційні доходи	Регрес, суборенда приміщення, агентська винагорода	68	15
Інші операційні витрати	Амортизація ОЗ, Знецінення цінних паперів, обіг яких зупинено	1734	14066
Інші фінансові доходи	Відсотки за депозитами	5	2
Інші операційні витрати	Витрати на оренду, комунальні витрати, асі станс, реклама, розробка та просування сайту, СРО,	3397	15440

 

6.8. Розкриття статей звіту про рух грошових коштів

Стаття звіту	Віднесено до статті	2017р.	2016р.
Інші витрачання, операційна діяльність		0	0

 

6.9. Податок на прибуток

Поточні податки розраховуються у відповідності до українських нормативних положень про оподаткування. Відстрочені податки нараховуються за методом розрахунку заборгованості за бухгалтерським балансом. Сума відстрочених податків відображає чистий податковий ефект тимчасових різниць між вартістю активів та зобов’язань для цілей фінансового обліку та вартістю, що приймається до уваги в податковому обліку. Сума активів та зобов’язань з відстроченого оподаткування розраховується на основі очікуваної ставки податку, яка має бути застосована до прибутку, що підлягає оподаткуванню в тих роках, коли сума тимчасових різниць може бути відшкодована або реалізована. Активи з відстроченого оподаткування визнаються лише в тій мірі, наскільки є вірогідною реалізація цих активів проти майбутніх прибутків, що підлягають оподаткуванню.

 

Стаття	2017р.	2016р.
Дохід за договорами страхування і співстрахування, який оподатковується за ставкою 3%, тис. грн.	8332	0
Податок за ставкою 3%, тис. грн.	250	0
Фінансовий результат до оподаткування, тис. грн.	(1705)	0
Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, тис. грн.	0	0
Об’єкт оподаткування, тис. грн.	0	0
Податок за ставкою 18%, тис. грн.	0	0
Податок на прибуток при здійснення операцій з нерезидентами, тис. грн.	0	0
Витрати з податку на прибуток, тис. грн.	250	0

 

6.10. Нематеріальні активи

Стаття активу	Ліцензії страховика, тис. грн.	Програмне забезпечення, тис. грн.	Разом
				Первісна вартість
На 01 січня 2017р.	245	7	252
Надійшло	0
Вибуло	0
На 31 грудня 2017р.	245	7	252
Накопичена амортизація
На 31 грудня 2016р.	0	6	6
На 31 грудня 2017р.	0	6	6
Балансова вартість
На 01 січня 2017р.	245	0	246
На 31 грудня 2017р.	245	0	246

До нематеріальних активів включаються комп’ютерні програми, які використовуються Товариством при здійсненні своєї господарської діяльності, а також ліцензії на провадження професійної діяльності.  Переоцінка вартості наявних нематеріальних активів не проводилась у зв’язку з відсутністю інформації щодо активного ринку на подібні активи. На звітну дату нематеріальні активи не були надані у будь-яку заставу, та не обмежені у розпорядженні та використанні Товариством.

6.11. Основні засоби

Товариством при складанні фінансової звітності  використана модель собівартості, згідно МСБО 16 «Основні засоби».

 

	Оргтехніка, тис. грн.	Меблі та приладдя, тис. грн.	Разом
				Первісна вартість
На 01 січня 2017р.	86	108	194
Надійшло	77		77
Вибуло	-	-	-
На 31 грудня 2017р.	163	108	271
Накопичена амортизація
На 31 грудня 2016р.	53	87	140
На 31 грудня 2017р.	79	89	168
Балансова вартість
На 01 січня 2017р.	33	21	54
На 31 грудня 2017р.	84	19	103

 

Управлінським персоналом Товариства рішення про переоцінку основних засобів не приймалось.

6.12. Фінансові інвестиції

6.12.1. Фінансові активи доступні для продажу

 

Найменування показника	Балансова вартість на 31.12.2017 (тис. грн.)	Балансова вартість на 31.12.2016 (тис. грн.)
Векселі	330273	330542

 

6.12.2. Фінансові активи утримувані до погашення

 

Найменування показника	Балансова вартість на 31.12.2016 (тис. грн.)	Балансова вартість на 31.12.2016 (тис. грн.)
Акції підприємств, інвестиційні сертифікати	-	495

 

6.13. Дебіторська заборгованість

Найменування показника	На 31.12.2017       (тис. грн.)	На 31.12.2016(тис. грн.)
			Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги — заборгованість за договорами страхування та перестрахування	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	0	0
Дебіторська заборгованість за виданими авансами	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	9106	10442

 

Поточна дебіторська заборгованість враховується за чистою реалізаційною вартістю, визначеній як вартість дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. У звітному періоді Товариство не нараховувала  резерв сумнівних боргів. Керівництво Товариства вважає, що вся заборгованість буде повернена у відповідні терміни впродовж 12 місяців.

 

 

 

6.14. Грошові кошти

Стаття	31 грудня 2017 (тис. грн.)	31 грудня 2016 (тис. грн.)
Каса, в грн.	1	0
Поточні рахунки в банках, в грн.	212	188
Депозитні рахунки в банках, в грн.	401	385
Всього	614	573

 

Кошти  розміщені на поточних та депозитних рахунках Товариства в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, АТ «ОТП банк» МФО 300528, ПАТ «Укрсиббанк» МФО 351005, ПАТ «ІДЕЯ БАНК» МФО 336310, ПАТ «МАРФІН БАНК» МФО 328168.

 

6.15. Страхові резерви та частка страховиків в страхових резервах

Товариством сформовано:

резерв незароблених премій у розмірі 207 тис. грн.;

резерв заявлених, але не виплачених збитків – 0 тис. грн.;

резерв збитків, які виникли, але не заявлені – 0 тис. грн..

Частка перестраховиків в резервах незароблених премій складає 0 тис. грн., в резерві заявлених, але не виплачених збитків – 0 тис. грн.

Товариство на кожну звітну дату оцінює адекватність свої страхових зобов’язань, використовуючи для цього поточні оцінки майбутніх рухів грошових коштів за страховими контрактами. Якщо ця оцінка показує, що балансова вартість його страхових зобов’язань за вирахуванням відповідних відстрочених аквізиційних витрат та відповідних нематеріальних активів, є неадекватною в контексті  розрахункових показників майбутніх рухів грошових коштів, нестачу необхідно повністю визнавати у звіті про прибутки та збитки.

Для оцінки адекватності резервів незароблених премій (LAT тест) використовуються загальноприйняті актуарні методи, методи математичного модулювання комбінованої збитковості, теорії випадкових процесів, методи теорій ймовірностей та математичної статистики.

Для оцінювання адекватності резервів збитків (що виникли, але незаявлені та збитків, що заявлені, але не врегульовані) використовуються методи математичної статистики, зокрема перевірки статистичних гіпотез та там, де є достатній для аналізу обсяг даних, актуарні методи оцінювання резервів збитків, що базуються на аналізі трикутників розвитку страхових виплат. Для тих видів страхування, де резерви збитків, що виникли, але не заявлені та/або резервів збитки, що заявлені, але не врегульовані, сформовано в нульовому розмірі, коректність перевірено шляхом перевірки статистичних гіпотез.

Керівництво Компанії вважає, що резерв незароблених премій та резерв збитків сформовано в адекватному обсязі.

6.16. Статутний капітал

Зареєстрований капітал  Товариства  — це статутний капітал , який на звітну дату складає 207 000 000,00 (Двісті сім мільйонів) грн. 00 коп. Капітал розподілено на 41 400 (Сорок одна тисяча чотириста простих іменних акцій  номінальною вартістю 5 000 грн. (П’ять тисяч грн. 00 коп.) кожна. Формування та оплата статутного капіталу Товариства на звітну дату здійснені в повному обсязі за рахунок реінвестицій дивідендів та грошових коштів.

 

6.17. Капітал у дооцінках

№ п/п	Найменування статті	На 31.12.2016р. (тис. грн.)	Зміни протягом року, тис. грн.	На 31.12.2017 р. (тис. грн.)
1	Капітал у дооцінках	0	0	0

Капітал у дооцінках складає 0 тис. грн. На 31.12.2017р.

 

 

6.18. Резервний капітал

Резервний капітал формується згідно законодавства України з метою забезпечення покриття збитків підприємств. Встановлений законодавством розмір резервного капіталу становить не менше 25% статутного капіталу. Його формування проводиться шляхом щорічних відрахувань не менш ніж 5% відсотків з прибутку.

№ п/п	Найменування статті	На 31.12.2016р. (тис. грн.)	Надходження протягом року, тис. грн.	На 31.12.2017 р.(тис. грн.)
1	Резервний капітал	149866	0	149 866

 

6.19. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

 

Непокритий збиток на звітну дату складає 17046 тис. грн.

 

6.20. Забезпечення

Відповідно до засад, визначених МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» події, що потребують коригування активів та зобов’язань Товариства  внаслідок виникнення умовних зобов’язань та умовних активів, відсутні.

7. Розкриття іншої інформації

7.1 Умовні зобов’язання

7.1.1. Судові позови

Товариством та проти Товариства судові позови не подавались.

7.1.2. Оподаткування

            Податкове, валютне та митне законодавство України часто змінюється, тому може тлумачитися по-різному. Відповідні органи можуть не погодитися з тлумаченням цього законодавства керівництвом у зв’язку з діяльністю Товариства та операціями в рамках цієї діяльності. Внаслідок цього може існувати значна невизначеність щодо забезпечення або тлумачення нового законодавства та нечіткі або відсутні правила його виконання. Податкові органи України можуть займати більш агресивну позицію у своєму тлумаченні законодавства та проведенні податкових перевірок, застосовуючи досить складний підхід. Ці фактори у поєднанні із зусиллями податкових органів, спрямованими на збільшення податкових надходжень у відповідь на зростання бюджетного тиску, можуть призвести до зростання рівня та частоти податкових перевірок, тому існує можливість, що операції та діяльність, які раніше не заперечувались, можуть бути оскаржені. У результаті можуть бути нараховані додаткові суттєві суми податків, штрафів та пені. Відповідні органи можуть проводити податкові перевірки у фінансових періодах протягом трьох календарних років після їх закінчення. За певних обставин перевірка може стосуватися довших періодів.

7.1.3. Ступінь повернення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів

Внаслідок ситуації, яка склалась в економіці України, а також як результат економічної нестабільності, що склалась на дату балансу, існує ймовірність того, що активи не зможуть бути реалізовані за їхньою балансовою вартістю в ході звичайної діяльності Товариства.

Ступінь повернення цих активів у значній мірі залежить від ефективності заходів, які знаходяться поза зоною контролю Товариства. Ступінь повернення дебіторської заборгованості Товариству визначається на підставі обставин та інформації, які наявні на дату балансу. На думку керівництва Товариства, додатковий резерв під фінансові активи на сьогоднішній день не потрібен, виходячи з наявних обставин та інформації.

 

 

7.2 Розкриття інформації про пов’язані сторони

До пов’язаних сторін та операцій з пов’язаними сторонами належать:

• підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством;
• члени провідного управлінського персоналу Товариства;
• компанії, що контролюють Товариство, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві (акціонери);
• програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Товариства або будь-якого іншого суб’єкта господарювання, який є пов’язаною стороною Товариства.

 

	2017		2016
	Операції з пов’язаними сторонами, тис. грн.	Всього, тис. грн.	Операції з пов’язаними сторонами, тис. грн.	Всього, тис. грн.
Короткострокові виплати працівникам (*)	43	233	39	165

 

Пояснення:

(*) Характер відносин – трудові відносини між Товариством та вищім керівним персоналом

 

Інші зв’язані сторони – ключовий управлінський персонал	31.12.2017	31.12.2016
Сума операцій	43	39
Сума залишків заборгованості	4	2
Строки	1 міс	1 міс
Умови	Згідно штатному розпису	Згідно штатному розпису
Наявність забезпечення	Немає	Немає
Характер відшкодування при погашенні	Грошовий	Грошовий
Гарантії надані чи отримані	Немає	Немає
Резерв сумнівних боргів	Не створювався	Не створювався
Витрати стосовно безнадійної або сумнівної заборгованості	Безнадійна або сумнівна заборгованість відсутня	Безнадійна або сумнівна заборгованість відсутня

 

Керівництво вважає що всі операції з пов’язаними особами здійснювались на умовах які відповідають ринковим.

 

7.3. Цілі та політики управління фінансовими ризиками

Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов’язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності, та притаманні страховим компаніям ризики – андеррайтинговий ризик та ризик дефолту контрагента. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

 

7.3.1. Кредитний ризик

Кредитний ризик – ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації та дебіторська заборгованість.

Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Товариства є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація (аналіз фінансової звітності контрагента, доступної до користування) щодо їх спроможності виконувати боргові зобов’язання. Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

• ліміти щодо боргових зобов’язань за класами фінансових інструментів;
• ліміти щодо боргових зобов’язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);
• ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;
• ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами та випадки дефолту та неповернення депозитів протягом останніх п’яти років.

 

Фінансові активи, які були прострочені Товариство не має. Застави та інші форми забезпечення Товариством не отримувались та не надавались.

Так, наявність в активах Товариства цінних паперів, обіг яких заблоковано Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на невизначений термін, на загальну суму 19 000 тис. грн., свідчить про ризик знецінення фінансових інвестицій Товариства у майбутньому.

7.3.2. Ринковий ризик

Ринковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв’язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Товариство наражатиметься на ринкові ризики у зв’язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти.

Інший ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом’якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

За інвестиційними активами, оціненими за 3-м рівнем ієрархії, аналіз чутливості до іншого цінового ризику Товариство не здійснювало відповідно до п. 27 МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

Валютний ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.

Валютні ризики Товариства виникають у зв’язку з володінням фінансовими інструментами, номінованими в іноземній валюті. Товариство не володіє фінансовими інструментами, номінованими в іноземній валюті

Відсотковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів.

Усвідомлюючи значні ризики, пов’язані з коливаннями відсоткових ставок у високоінфляційному середовищі, яке є властивим для фінансової системи України, керівництво Товариства контролює частку активів, розміщених у боргових зобов’язаннях у національній валюті з фіксованою відсотковою ставкою. Керівництво Товариства здійснює моніторинг відсоткових ризиків та контролює їх максимально припустимий розмір. Моніторинг відсоткових ризиків здійснюється шляхом оцінки впливу можливих змін відсоткових ставок на вартість відсоткових фінансових інструментів.

Активи, які наражаються на відсоткові ризики

Тип активу	31 грудня 2017	31 грудня 2016
Банківські депозити	401	385
Всього	401	385
Частка в активах Товариства	0,11%	0,11%

 

Для оцінки можливих коливань відсоткових ставок Товариство використовувало історичну волатильність відсоткових ставок за строковими депозитами (до 1 року) за останні 5 років за оприлюдненою інформацією НБУ.

Станом на кінець 2017 року середньозважена ставка за портфелем банківських депозитів у національній валюті в банках, у яких не введено тимчасову адміністрацію або не запроваджено ліквідаційну комісію, становила 9,9 % річних, за портфелем депозитів у доларах США – 3,0 % річних.

Товариство визнає, що обґрунтовано можливим є коливання ринкових ставок на ±4 процентних пункти. Проведений аналіз чутливості заснований на припущенні, що всі інші параметри, зокрема валютний курс, залишатимуться незмінними, і показує можливий вплив зміни відсоткових ставок на 4 % пункти на вартість чистих активів Товариства

Можлива зміна справедливої вартості боргових фінансових інструментів з фіксованою відсотковою ставкою розрахована як різниця між дисконтованими грошовими потоками за діючою ставкою та дисконтованими грошовими потоками у разі зміни відсоткової ставки за кожним фінансовим інструментом.

Відсоткові ризики

Тип активу	Вартість	Середньозважена ставка	Потенційний вплив на чисті активи Товариства в разі зміни відсоткової ставки
На 31.12.2016 р.
Можливі коливання ринкових ставок                                       + 4,0% пункти              — 4,0% пункти
Банківські депозити	385	9,9%	+38	-38
Разом	385	9,9%	+38	-38
На 31.12.2017 р.
Можливі коливання ринкових ставок                                       + 4,0% пункти              — 4,0% пункти
Банківські депозити	401	11,0%	+44	-44
Разом	401	11,0%	+44	-44

 

7.3.3. Ризик ліквідності

Ризик ліквідності – ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов’язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Інформація щодо недисконтованих платежів за фінансовими зобов’язаннями Товариства в розрізі строків погашення представлена наступним чином:

 

Рік, що закінчився 31 грудня 2017 року		До 1 місяця		Від 1 місяця до 3 місяців		Від 3 місяців до 1 року	Від 1 року до 5 років	Більше 5 років	Всього
Поточна кредиторська заборгованість		-		39		-	-	-	39
Інші поточні зобов’язання		-		0		-	-	-	0
Всього	-		39		-		-	-	39

Керівництво оцінює кредитний ризик як вкрай незначний.

7.3.4 Ризик дефолту контрагента

Ризик неспроможності контрагента (перестраховика, боржника та будь-якого дебітора) виконати взяті на себе будь-які договірні зобов’язання перед страховиком. Ризик витрат, пов’язаних зі зміною оцінки платоспроможності перестраховика (зміною кредитного рейтингу). Потенційно можливий вплив знецінення відповідних активів не повинен перевищувати 5% від загальної суми активів.

7.3.5. Реалізація управління ризиками.

Процес управління ризиками включає виконання наступних процедур:

Планування управління ризиками — вибір підходів і планування діяльності з управління ризиками страховика.

Ідентифікація ризиків — визначення ризиків, здатних вплинути на страховика, і документування їх характеристик.

Якісна оцінка ризиків — якісний аналіз ризиків і умов їх виникнення з метою визначення їх впливу на платоспроможність страховика.

Кількісна оцінка — кількісний аналіз ймовірності виникнення та впливу негативних наслідків ризиків ризикових подій на страховика.

Планування реагування на ризики — визначення процедур і методів з ослаблення негативних наслідків ризикових подій та використанню можливих переваг.

Моніторинг та контроль ризиків — моніторинг ризиків, визначення залишкових ризиків, виконання плану управління ризиками та оцінка ефективності дій з мінімізації ризиків.

 

Компанія  використовує такі способи управління ризиками:

1. Відмова (ухилення) від ризику (наприклад, неприйняття ризику на страхування, відмову від співпраці з ненадійними брокерами та агентами і т.д.);
2. Передача ризику (перестрахування ризику, аутсорсинг окремих бізнес — процесів);
3. Скорочення ризику (різні франшизи, агрегатна програма виплат, виплата «по першому ризику» тощо);
4. Прийняття ризику (повне утримання).

 

Результатами функціонування систем управління ризиками та внутрішнього контролю (аудиту) Товариства є:

– надійність інформації, яка необхідна для успішного керівництва діяльністю Товариства;

• стабільне і ефективне функціонування Товариства;

– дотримання внутрішньогосподарської політики;

– збереження та раціональне використання активів;

– відсутність та запобігання фальсифікацій, помилок;

– точність і повнота бухгалтерських записів;

– своєчасна підготовка надійної фінансової інформації;

– незалежні процедури перевірки (аудиторські процедури), які використовуються для визначення того, чи були фінансово-господарські операції належним чином санкціоновані, правильно оформлені і відображені в облікових регістрах, що здійснюються  службою внутрішнього  аудиту  Товариства, діяльність якої  узгоджується з вимогами  статті 15¹. Внутрішній аудит (контроль), відповідно до Закону України від 12.07.2001, № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами і доповненнями.

 

Інформація щодо ключових ризиків та результатів проведеного стрес-тестування

Відображення впливу стресів на фінансовий стан страховика ПрАТ «СК «Страховий будинок» станом на 31.12.2017р.

і			Стресова подія
1			Зменшення на 30% ринкової вартості акцій, які перебувають у лістингу на фондовій біржі, що включені до складу активів балансу			0	0
2			Зменшення на 40% ринкової вартості акцій, які не перебувають у лістингу, що включені до складу активів балансу			0	0
3			Зниження на 10% цін на облігації підприємств, що включені до складу активів балансу			0	0
4			Підвищення обмінного курсу іноземних валют відносно гривні на 25%			0	0
5			Зниження обмінного курсу іноземних валют відносно гривні на 25%			0	0
6			Зниження ринкових цін на нерухомість на 25%			0	0
7			Збільшення загальної суми виплат за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхування на 30% (для страховиків, що здійснюють таке страхування)			0	0
8			Збільшення загальної суми виплат за медичним страхуванням (безперервним страхуванням здоров’я) на 40% (для страховиків, що здійснюють таке страхування)			0	0
9			Збільшення витрат, пов’язаних з обслуговуванням договорів медичного страхування (безперервного страхування здоров’я), на 10% (для страховиків, що здійснюють таке страхування)			0	0
10			Збільшення рівня смертності для кожної вікової групи на 15% (для страховиків, що здійснюють страхування життя)			0	0
11			Зменшення рівня смертності для кожної вікової групи на 20% (для страховиків, що здійснюють страхування життя)			0	0
12			Збільшення рівня тимчасової втрати працездатності, інвалідності, отримання травматичних ушкоджень, функціональних розладів здоров’я на 35% у перший рік дії договорів страхування та збільшення рівня тимчасової втрати працездатності, інвалідності, отримання травматичних ушкоджень, функціональних розладів здоров’я на 25% протягом наступних років дії договорів страхування (для страховиків, що здійснюють страхування життя)			0	0
	де	-	різниця між величиною нетто-активів відповідно до звітних даних страховика та величиною нетто-активів, оцінених згідно з припущенням, що описує i-ту стресову подію, у грн, що визначається за формулою ;
	-	загальна величина нетто-активів відповідно до звітних даних страховика у грн;
	-	величина нетто-активів, оцінених згідно з припущенням, що описує i-ту стресову подію, у грн (, n — кількість стресових подій, n=12);
	-	зміна величини нетто-активів у відсотках, що визначається за формулою .

2. Результат проведеного стрес-тестування:
   Активів та подій, що до яких потрібно проводити стрес-тестування у ПрАТ «СК «Страховий будинок» немає.

7.4. Управління капіталом

Товариство здійснює управління капіталом з метою досягнення наступних цілей:

• зберегти спроможність Товариства продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Товариства та виплати іншим зацікавленим сторонам;
• забезпечити належний прибуток учасникам товариства завдяки встановленню цін на послуги Товариства, що відповідають рівню ризику.

Керівництво Товариства здійснює огляд структури капіталу на щорічній основі. При цьому керівництво аналізує вартість капіталу та притаманні його складовим ризики. На основі отриманих висновків Товариство здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик.

Результати розрахунку вартості чистих активів Товариства за 2017 рік наведені нижче:

тис. грн.

Активи	Зобов’язання	Вартість чистих активів (гр. 1 – гр. 2)
340342	514	339828

 

Результати порівняння розміру вартості чистих активів з розміром статутного капіталу у відповідності до статті 155 Цивільного кодексу України наведені нижче:

тис. грн.

Рік	Вартість чистих активів	Статутний капітал	Різниця (гр. 2 – гр. 3)
2017	339828	207000	32828

 

За результатами господарської діяльності у звітному періоді вартість чистих активів Товариства більша за розмір Статутного капіталу.

Відповідно до статті 30 розділ ІІІ Закону України «Про страхування» №89-96 ВР від 07.03.1996. «Мінімальний  розмір  статутного фонду (гарантійного депозиту) страховика,   який   займається  видами  страхування  іншими,  ніж страхування життя,   встановлюється    у    сумі,   еквівалентній 1 млн  євро, за валютним обмінним курсом валюти України».

Товариство дотримується вимог до розміру статутного капіталу. Сплачений статутного капітал відповідає нормативним вимогам.

7.5. Події після Балансу

Відповідно до вимог МСБО (IAS) 10 «Події після звітного періоду» події після звітного періоду – це сприятливі або несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску, а саме:

а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду);

б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду).

— Вимог щодо виплат страхового відшкодування за цей період не надходило.

Інші події після дати балансу до дати затвердження фінансової звітності, які б вимагали коригування даних річної фінансової звітності або розкриття інформації звітного року, відсутні.

 

Голова Правління

ПрАТ «СК «СТРАХОВИЙ БУДИНОК»                                                                        Коваль М.О.

 

Головний бухгалтер                                                                                                   Семічевська С.Б.